Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Основні культурно-мистецькі заходи КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва» на  2020 рік
 
Вічне слово Кобзаря
 
ІV Обласний фестиваль малих сценічних форм «Колібрі»
 
XІХ ВІДКРИТОГО ФЕСТИВАЛЮ ТРАДИЦІЙНОЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ „КРОКОВЕЄ КОЛО” для дітей та молоді

Нове у віртуальній галереї

Новая фотогалерея Центра

Найближчі події

Немає подій

Календар подій

Травень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:
( 1 шт. )

Онлайн-екскурсія експозицією виставки "Довженко - найвидатніший українець ХХ століття"

e-mail Друк

 21042020

Художник чи режисер? Одвічне внутрішнє протистояння – найвідомішого мешканця «будинку українського письменництва» - Олександра Довженка, генія краси і мученика часу...

Саме у Харкові, у стінах Обласного організаційно-методичного центру культури та мистецтва, у свій час з вересня 1923 до червня 1926 року проживав відомий український кінорежисер Олександр Довженко.  Харків звів відомого митця з Сергієм Пилипенко та Василем Елланом-Блакитним, відкрив світ кінематографу, дивував будівлями різних стилів, великими площами, сумішшю різних народів, поглядів та культур.

Увесь світ нині знає Олександра Довженка, як письменника та кінорежисера, проте сам митець у своїй біографії 49 го року зазначив, що його пристрастю з самого дитинства було малювання і отримай він правильне виховання та освіту, міг стати набагато відомішим художником живопису, ніж кінематографу, що залежав від багатьох факторів, не підвладних творчій волі Довженка. За сприяння В. Еллана-Блакитного Олександр Довженко влаштовується в редакцію газети «Вісті ВУЦВК» і починає працювати художником-ілюстратором, публіцистом-карикатуристом. Карикатурою Довженко захопився, ще навчаючись за кордоном й тепер жодний випуск газети не виходив без дотепного гострого малюнка, підписаного псевдонімом «Сашко». То були політичні й побутові карикатури, плакати, дотепні гуморески, дружні шаржі на письменників, ілюстрації до їхніх творів та багато ін.. Деякі роботи із шаржів та карикатур митця представлені на виставці «Довженко - найбільш відомий у світі українець ХХ століття» – дружні шаржі на Остапа Вишню, Сергія Пилипенка, Володимира Сосюру, карикатури  «Добровольці до польської армії», «В черзі» зі стурбованими представниками капіталістичних країн, карикатура «Фельдмаршал Фош і Пілсудський роблять огляд військам!» та ін.

Познайомившись з кіномистецтвом через малювання кіноплакатів та переклад титрів Довженко починає захоплюватися синтетичністю і масовістю кіно. Статичні малюнки віджили своє у житті Довженка й на зміну їм приходить бажання «творити живі картини», саме тому восени 1925 р. в квартирі на Пушкінській він пише свій перший сценарій, фільм-комедію «Вася-реформатор». До наших днів фільм нажаль не дійшов, проте лишились не менш ефектні та майстерні його роботи.

Чорно біла та німа кінотрилогія «Звенигора», «Арсенал» та «Земля», яку він зняв наприкінці 30-х років зробила його найвідомішим у світі українцем ХХ століття. «Земля», за думкою кінокритиків, стала еталоном нового кіно, що змогло зачарувати глядача, змусило його радуватись, плакати і переживати разом з героями картини. Незважаючи на критику зі сторони місцевих, зокрема фейлетону Дем'яну Бєдного, слава про нового режисера ширилась Європою та Сполученими Штатами.

Вирішальним для характеру творчості майбутнього режисера стала любов до природи, яка визріла ще в дитинстві: мальовнича Десна та «казкова сіножать» назавжди залишилися для Довженка найкрасивішим місцем на всій землі, потяг до якого став ще більшим наприкінці життя митця.

Зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії тісно пов'язана вся символіка фільму «Земля», кадри з якого представлені на виставці «Довженко - найбільш відомий у світі українець ХХ століття»: це і картини буйної природи, рясних врожаїв, яблуні як символ плодючої землі, які так обожнював Олександр Довженко. І на київській кіностудії, і на своїй дачі у Пєрєдєлкіно, всюди, де тільки можна було, намагався він посадити яблуневий садок. Саме походження не з міста, а з патріархальної галактики українського села й зумовило, значною мірою, особливості його художнього мислення, його мистецької і культурної ідеології...

                                                                                        

e-max.it: your social media marketing partner