. Чорнобиль. Ліквідація аварії. 1986.jpg)
17 березня останній день МАСНИЦІ. На Харківщині, тиждень перед Великим Постом, називали Масляна, Масляниця, Масниця. Кожного дня варили вареники із сиром, смажили млинці, ходили чи їздили один до одного в гості. Заміжні жінки «справляли колодку» (колодка – невеликий або великий дрючок), яку чіпляли неодруженим парубкам, яким вже час було одружитися. В’язали рушником чи мотузкою до ноги і водили по вулиці з метою «знайти парубку дівку». Щоб жінки відв’язали колодку, треба було відкупитися, тобто поставити їм могорич та пригостити. Як правило, жінки вели парубка до хати і батьки вже мали відкупляти сина. Не рідко колодку в’язали і дівці, яку приходили сватати, а вона відмовила. Дівчині замість колодки чіпляли хустку чи гроші на стрічці. Також колодку могли прив’язати батькові чи матері за те що сина не одружили чи доньку вчасно не віддали заміж. У неділю, останній день Масниці, називали – Прощена неділя, просили один у одного пробачення. Спогади наших інформантів. *«Здоровій пеньок прив’язують. А єсть культурно там, із квіточкою. Там допустім стара дєва чи парубок такий уже у літах, оце в’язали їм колодки. (А що було з квіточкою? – Н.О.) Оця ж колодка, чурбачок такий прив’язували з квіточкою. Квіточку до чурбачка, вирьовочка і до ноги прив’язували, а він одкупався. До Масляної приспівували: Масляна, Масляна, яка ти родная, Якби тебе сім неділь, а посту одная. (Як ви проводжали Масницю? – Н.О.) Вареники варили, горілка була, яєшню жарили, сало» (Зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.). * «На Масляну, які хлопці не жонаті, якому нада жениться, в’язали колодку, він тоді одкуповується. (Колодка – це що? – Н.О.) З любого, хоч сокиру прив’яжуть, хоч праник, хоч якусь деревину. (Лєнтою прив’язували? – Н.О.) Вірьовкою до ноги, а то ухватили полотєнце, полотєнцем прив’язали. Він у хаті, а вони неожиданно зайшли, і на нього (прив’язали – Н.О.)». (Зап. 21.07.2003 р. с. Новоолександрівка на Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р. н.) * «Старухи ото напечут пиріжків, сметанки, хто блинчічок, хто орішки. І ото усі сходяться, чи в мою хату, чи в вашу, чи в чию. Ото сходяться і якоїсь наливочки (приносять – Н.О.), і ото Масляну справляют. (Колодку не чіпляли? – Н.О.) Оце ж колодки чіпляли, єслі оцей парубок не ожениться у Різдво, іде оце діло до Поста, заходе Піст, ніззя свальбів грати. Його ото уловлят і чіпляют йому колодку. (Який вигляд має колодка? – Н.О.) У наше времня, міні прив’язали гроші і лєнту, а як були погані года, парубкові прив’язали дрючок і повели додому. Ведут додому, шоб одкупляли родителі, шо сина не женили. (Дівчатам лєнту в’язали, а хлопцям дрючок? – Н.О.) Ага. Я уже тож така була, можно вже заміж було мене віддавати і прийшли баби, Масляну празнувати, і принесли лєнту і на лєнті прив’язані гроші, це ж куди. Хто хусточку приніс, хто матерійку. (А куди чіпляли? – Н.О.) На мене, там накинуть чі як. А хлопцям озьмуть якусь вірьовку, прив’яжуть дрючок і ведуть по вулиці його додому, шоб ставляли могорич. Баби пісні співали всяких разних» (Зап. 04.11.2020 р. м. Первомайський Харківської обл. від Мураховської Марії Микитівни, 1929 р. н., (с. Верхня Орілька на Первомайщині), Бібік Лідії Михайлівни, 1950 р. н. (с. Верхня Орілька). * Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами). * Витинанка «КОЛОДКА», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.