З 18 березня розпочинається ВЕЛИКИЙ ПІСТ | Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: AnisLogo
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-
Рейтинг статті:

З 18 березня розпочинається ВЕЛИКИЙ ПІСТ

photo 5458515009714903404 y copy

З 18 березня розпочинається ВЕЛИКИЙ ПІСТ, що триватиме сім тижнів до Великодня. Крім того, що піст найдовший із всіх постів, що є протягом року, та ще й строгий. У піст не дозволялося вживати нічого скоромного, молочного, а також заборонялися гуляння, вечорниці, танці, співи. Виключенням були лише веснянки, які співали дівчата, закликаючи весну. Цього дня не можна жінкам ходити по хатах. Заходити у хату могли лише чоловіки та хлопчики, якщо чоловік не зайшов до хати, то треба було звести хоч пса. Зранку господині пекли коржики, які називали «жиляники» чи «жилявики», а також  пампушки. Терли хрін, розводили буряковим квасом, обливали ним випічку і їли. Понеділок називали ще «полоскозуб», бо «полоскали горілкою зуби», щоб нічого скоромного не лишилося. Спогади наших респондентів. * «У понеділок полоскали тільки горілкою рот мужики. Це вже був жилавий понеділок, баби по хатах не ходили. У цей день наступав строгий Піст, їли тіки хліб і воду, а як були дуже богомольні, даже й води не пили. Оце цілий день – заговини на Піст». (Зап. 03.02.2019 р. с. Малинівка Чугуївського району Харківської обл. від учасниць фольклорного колективу «Малинова криниця»). * «У Первий день посту зуби полоскали. Після м’ясниць і після Масляної ходив зуби полоскать». (Зап. 03.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської обл. від Земляного Степана Пилиповича, 1900 р.н.). * «Жиляний понеділок називався. Це «жиляники», панпушки пекли, хроном намазували. (Намазували чи обливали хроном? – Н.О.) По-разному, єсть намазували, а єсть обливали. Натирали хрін і обмазували панпушки. Укріпляли здоров’я хроном». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.). * «У жилявий понеділок мамка пекла панпушки і хрону терли. Так ми на піст закалювалися, а в піст їли цибулю та борщ пісний». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської обл. від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р.н.). * «Жилавий понеділок. На піст, к Великодню, це заговини були. Уже усе їли м’ясне, молочне, а вже у понеділок, «жилавий» понеділок називався. Тісто, тільки на воді було, там коржик який спечуть, там суп зварять, чі затірку, чі галушки, чі шо, на воді, пісне. Уже ні молока, ні масла, ні сиру, ні сала, оцього нічого вже ніззя сім неділь. Жиляники – це панпушки напечуть на воді. Готовили хрін і редьку. Хріна того нарубають, натруть, тоді з квасом і угощалися. А редьку тоже ж так, чістили її, кришили, солькою солили». (Зап. 21.07.2003 р. с. Новоолександрівка на Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р.н.). * Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами) * Малюнок «ЖИЛЯВИЙ ПОНЕДІЛОК», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.

Сховати метелика