Харьковский областной организационно-методический центр культуры и искусства

Чернобыль
 
конкурс театральної фотографії «5-та стіна»
 
обласний конкурс сувенірів "Про Харківщину"
 
ПОЛОЖЕННЯ Обласного фестивалю-конкурсу традиційних страв,  випічки та напоїв Харківщини «Смачного!»
 
Культурно-мистецькі заходи на 2021 рік
 
Закодоване щастя
 
Статут
 
folk
 

Нове у віртуальній галереї

Upcoming Events

No events

Calendar of Events

April 2021
M T W T F S S
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 1 2

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваРусский языкEnglish (UK)

kanantin

A+ R A-
Article rating:
( 3 Votes )

Народний календар: Свято Маковія та Преображення Господнє

E-mail Print

jpg14 серпня на Слобожанщині, як і по всій Україні, святкували Маковія, за церковним календарем – винесення чесних древ Животворящего Хреста Господнього. Цей празник називали також Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом.

У цей день господині пекли коржі з маком, замішані на воді, адже сьогодні вже починався піст – не годилося вживати молока та іншого скоромного харчу. Називали їх маківчани, маковники. Частували родину також пирогами, бубликами, медовиками. Все це печиво їли з медом та м'ятим маком. В селі Бидило Краснокутського району такі пісні коржі називали шулики, до них готувалося особливе частування – юшка з маком. «Йди шулики кришити!», – гукали малечу до столу.

У Валківському районі пекли круглі макові коржі, з трьома рисочками від центру, і роздавали їх односельчанам «за царство небесне».

І, звісно, йшов люд на Маковія до церкви святити мак, мед, воду, а також квіти – майори, чорнобривці і васильки, з яких робили кропило. Освячена «маковійська квітка» зберігалася увесь рік під образами та слугувала оберегом родини. Так, до неї зверталися, коли хворіла дитина: з васильків робили купіль, з чорнобривців та майорів готували цілющій чай. А освячений разом з квітами полин оберігав садибу від усякої нечисті – його клали в сараях, у коморі, у хаті.

На 19 серпня припадає один з найбільших серед дванадцяти річних празників християнського календарного циклу – Преображення Господнє, або як у народі найчастіше називають – Спас, Великий спас або Яблучний спас.

І хоч на цей час у селянських садках гілки вже ломилися від стиглої садовини, до цього дня не можна було куштувати яблук жінкам, у яких мерли діти. Бо, як говорили жінки в Нововодолазькому районі, якщо з'їм до Спасу яблук, то на тім світі не дадуть моїм дітям яблучка. У цей день у церкві можна було побачити молодиць з повними кошиками яблук. Лише після того, як вони були освячені, дозволялося вживати плоди в їжу. Разом з яблуками несли до служби овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави.

Спас уважався своєрідним завершенням літа. «Спас – готуй рукавички про запас», – часто можна було почути в слобожанських селах.

e-max.it: your social media marketing partner