КЗ "ОБЛАСНИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА"


logo1
 
logo2
 
Vesіlne rozmaїttia
 
Відкритий фольклорний фестиваль зимового календаря «Святовид»
 
Rushniki Slobozhanshchini albom
 
photo 2022 04 28
 
Культурно-мистецькі заходи на 2021 рік
  
Статут
 
 
folk
 

Нове у віртуальній галереї

 
graf
 

All material on this site is intended solely for review purposes without commercial use. Created by: AnisLogo
Reprint articles permitted only when placing direct links https://www.cultura.kh.ua

Українська моваEnglish (UK)
A+ R A-

Center News

Article rating:
Tuesday, December 06, 2022
Article without translation

318410231 585776340217235 1329678259500441821 n

 

4 грудня дистанційно відбувся Відкритий семінар-практикум «Різдвяно-Новорічна обрядовість українців: минуле і сьогодення», організований фахівцями Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.

Незабаром будемо відзначати Різдвяно-Новорічні святки. Як відбувалися традиційні святкування колись і як нині відтворюються обрядодійства в Україні цікаво доповіли дослідники із Харківщини, Київщини, Закарпаття.

Доповіді були надзвичайно цікавими і змістовними. До семінару долучилися учасники із Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Луганської, Київської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської областей України.

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Wednesday, November 30, 2022
Article without translation

Instagram post 3282 copy copy

Невдовзі перше воєнне Різдво...в жодному разі не забуваємо про традиційне
святкування. Так само, як це робили наші предки під час попередніх війн і важких часів.
Шукаємо в цьому не лише тимчасове полегшення для себе, рятування від стресів, а й
мотивацію жити далі. Бо переймаючи традиції, ми тим самим забезпечуємо сталість
життя і залишаємо нашим нащадкам збережений культурний спадок. В цьому теж
наша майбутня перемога! Хай це буде усього одна простенька пісенька. ..Ось хочемо
розказати вам про особливості старовинних колядок та щедрівок Слобожанщини і дати
зразки для самостійного їх вивчення. А навчати будуть бабусі з сайту «Цифрового
архіву Слобожанщини Полтавщини», обирайте прості зразки, а хто співає – складніші.
Слухайте, співайте разом з ними і тоді Різдвяні свята будуть завжди з вами. В якому б
форматі ви їх не відзначали...

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Wednesday, November 23, 2022
Article without translation

 

photo 2022 11 23 12 03 34

Різдвяні святки (період від Різдва до Водохреща) в народному календарі посідають одне з головних місць. Усі важкі осінні роботи завершуються, сама природа натякає – пора відпочити! Тому і в селян, і в містян було достатньо часу підготуватися до святкувань, у тому числі виготовити традиційні атрибути. Важливий етап, яким займалися переважно молоді хлопці – створити або поновити «зірку» для колядування, Різдва. При чому назва «Різдвяні» не означає, що усі святкові дії та процеси започатковані у християнський період. Мабуть, багатьом вже відомо, що християнські свята частково замінили, а частково асимілювали більш давні традиції Коляди та колядування, пов’язані з культом сонця і його важливою віхою – днем зимового сонцестояння. Деякі атрибути Рідзвяних свят чудово демонструють це об’єднання двох великих епох. Розкажемо вам про цікаву різновидність різдвяної «зірки», що побутувала поблизу Змієва на Харківщині.

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Wednesday, November 16, 2022
Article without translation

666

Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації запрошує взяти участь у

Відкритому фольклорному фестивалі  зимового календаря «СВЯТОВИД»

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Friday, November 11, 2022
Article without translation

Instagram post 179

Акція проводиться з метою збереження, популяризації, відтворення та інтеграції в сучасний культурний простір традиційних весільних звичаїв, обрядів, пісень різних регіонів України.

Весілля – одне з найяскравіших подій у житті кожної людини, яке представляє українські традиції, культуру, звичаї, обряди, що накопичувалися та передавалися з покоління в покоління, а нині набирають популярності. Традиційний весільний обряд в Україні відзначається урочистістю, слугує єднанню молодих і утворенню сім’ї, а також виконує важливі правові, етичні та консолідуючі функції. Він є духовною складовою, справжньою народною драмою, що включає певні обрядові та ігрові дії, танці, співи, музику, примовки, атрибути, традиційну кухню тощо. Традиційне весілля включає в себе три обов'язкові цикли: передвесільний, весільний і після весільний. Кожен із циклів складається з окремих обрядів.

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Friday, November 04, 2022
Article without translation

2 copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy copy

Сучасний світ і нові технології роблять часом дивні речі зі зразками фольклору. Мова йде не про збереження або діджиталізацію, а про популяризацію сучасними способами, яка інколи сильно впливає на сам матеріал – змінює зони побутування пісні, традиційну манеру виконання, також, на жаль, «губить» дані автентичних виконавців та записувачів. І у той же час робить окрему народну пісню з далекого глухого куточка відомою на всю Україну і, навіть, світ.

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Tuesday, September 27, 2022
Article without translation

897987

Розпочалося звільнення від окупантів лівобережної частини Борівської громади. Зокрема ЗСУ вже контролюють село Піски-Радьківські, повідомляють у Борівській селищній раді!
А ми продовжуємо знайомити вас із елементами нематеріальної культурної спадщини, які включено до Переліку елементів НКС Харківської області. І сьогодні це “ВИГОТОВЛЕННЯ ВЕСІЛЬНИХ РІЗОК у с. Піски-Радьківські Ізюмського району Харківської області!

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Tuesday, September 27, 2022
Article without translation

35354

Обласний організаційно методичний центр культури і мистецтва запрошує художників Харкова і Харківської області прийняти участь у онлайн-акції «Воїни світла» до дня Захисників і Захисниць України

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Tuesday, September 27, 2022
Article without translation

34 copy

У п'ятницю, 23 вересня, співробітники Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва взяли участь у веб-конференції «Порятунок культурної спадщини під час надзвичайних ситуацій. Допомога та міжнародна співпраця», яку організували Громадська ініціатива «Центр порятунку культурної спадщини», «Український центр культурних досліджень», Управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської обласної військової адміністрації, Інститут народознавства НАН України та кілька громадських організацій: «Благодійний фонд родини Нагірних», «Центр історичної пам’яті», «Центр мистецтв «Арт-Простір», «Українське фотографічне товариство». Мова йшла про міжнародну благодійну допомогу галузі культури України. Перш за все йшлося про превентивний захист пам’яток історії і культури, про консервацію, евакуацію фондів музеїв, бібліотек, інших закладів культури. З початку війни в України нараховується більше 500 розбомблених та понівечених культурних об’єктів Наш Центр культури і мистецтва опікується збереженням нематеріальної культурної спадщини, але дуже цікаво було послухати про громадські ініціативи зі збереження культурної спадщини, досвід інших культурних організацій, які потерпали від військових дій, а також про те, яким чином збиралися гроші для закупки і доставки потрібного приладдя та пакувальних матеріалів, інших необхідних речей для допомоги постраждалим закладам культури.

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Tuesday, September 20, 2022
Article without translation

22222222299

День етнографа, етнолога чи народознавця?
Коли має бути професійне свято дослідників традиційної народної культури в Україні?

Цього року вкотре «календар знаменних дат» нагадав про чергове професійне свято — День етнографа України: «17 липня в нашій країні вважається професійним святом етнографів. Ця дата була обрана на честь дня народження великого етнографа і мандрівника Миколи Миклухи-Маклая.
Вперше це свято відзначили у кінці 70-х років 20 століття з ініціативи Рудольфа Ітса, завідуючого кафедрою етнографії Державного університету в Санкт-Петербурзі. Вдало обраний час, середина літа, додало популярності цьому дню. Адже саме влітку організовується найбільша кількість етнографічних експедицій і заходів».

e-max.it: your social media marketing partner
Article rating:
Sunday, September 18, 2022
Article without translation

36

Територія Харківської області, яка належить до історико-географічного регіону Слобожанщини (Слобідської України, Слобідщини), була завжди дуже складною для дослідження, адже вона постійно була тією прикордонною територією, яка неодноразово змінювала свій адміністративно-територіальний устрій та розподіл з давніх часів і понині. Через війни, революції, голодомори, а також індустріалізацію та урбанізацію на цих землях до наших часів дійшло дуже мало предметів традиційної української культури, зокрема це стосується традиційного костюму та прикрас. Особливо трагічним чином на традиційній українській культурі відбилися події Голодомору 1932-1933 рр.. Місцеве населення, намагаючись врятувати свою родину від голоду та смерті. було змушене вимінювати на їжу родинні реліквії, до яких відносилися дорогоцінності й прикраси. Потім всі ці речі або осідали в музеях, приватних колекціях, або ж знищувалися шляхом переплавлювання й подальшого продажу. Ми ж сьогодні зупинимося на такій традиційній українській прикрасі, як дукач, спробуємо трохи розповісти про особливості саме харківських зразків, що дійшли до нашого часу. Дукач – одна з питомо українських традиційних нагрудних металевих прикрас, що була центральним композиційним елементом жіночого весільного та святкового вбрання. Ця прикраса характерна не лише для Слобожанщини, але й для України в цілому, включаючи місця компактного поселення українців – Кубань, Надволжя, Казахстан тощо. Це монета або медальйон, які часто доповнювалися додатковими декоративними елементами у вигляді металевого банту, касту, оправи у вигляді скручених дротів або пружини, ланцюжків тощо. Такі елементи могли оздоблюватися кольоровим склом, смальтою, кораловими намистинами. За описами дослідників, в якості медальйону спочатку використовували чоловічу нагородну медаль, а потім вже почали використовувати монети, які були у вжитку на той час. Але традиція носіння дукачів заглиблюється корінням у часи Київської Русі та перегукується з носінням змійовиків. Доволі часто монета, бант та декоративні елементи дукача могли бути виготовлені з різних металів, не обов’язково з одного й того самого/
Слобідські золотарі виготовляли дукачі з різних металів: багаті жінки мали змогу купувати й носити прикраси зі срібла, подекуди позолоченого, рідше – золоті, менш заможні українки носили вироби з латуні та міді, більш прості та лаконічні. Майстрами застосовувалися такі техніки виготовлення прикрас, як чеканка, литво, штамповка тощо.

e-max.it: your social media marketing partner

Page 1 of 95