4 липня в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Обласного центру культури і мистецтва пройшла друга лекція з циклу «Фантастичний світ Дж. Р. Р. Толкієна» історика Дмитра Бадаєва. Цього разу говорили про те, як реальність ХХ століття сформувала фантастичний світ письменника і чим ельфи відрізняються від сучасних людей?
Біблія, історія середніх віків, міфологія європейського північного заходу, англосаксаксонська, древневаллійска, давньоісландська, готська мови тісно переплетені з кризовою ситуацією першої половини ХХ століття у творчості Дж. Р. Р. Толкієна. Філолог за освітою і покликанням, відчув на собі прикрості війни, він був на боці антивоєнної позиції. Його відповіддю кризі, яка спіткала людство в міжвоєнний і післявоєнний час, стало створення фантастичного світу, де боротьба добра і зла, моральності і безпринципності, краси і потворності тривала на сторінках його творів.
«У роботах Рональда Толкієна переплетені сюжетні лінії, міфологічні оповідання, стародавні мови, придумані персонажі і добре знайомі образи з міфології різних країн. Це поєднання спрямоване на збереження традиційної культури на противагу сучасним тенденціям ХХ століття. Його роботи не можна віднести до літератури модерну або постмодерну, хоча його творча активність припадає на час розквіту цих напрямків. Толкієн зумів створити свій напрямок у літературі», - говорить Дмитро Бадаєв.
Англійський лінгвіст і літературознавець професор Томас Шиппі у своїй книзі «Дорога в Серединні Землі», яка присвячена творчості Толкієна, зауважує, що «давньоанглийскі ельфи, орки, енти, еттени і воси стараннями Толкієна знову стали надбанням народної масової свідомості, як і більш звичні гноми, тролі і вигадані Толкієном хоббіти. Більшого не можна було й очікувати».
Стародавня культура, поєднана з тонким соціальним протестом проти втрати етичності світу, стала ігровою міфологією не тільки для Англії, але і для всього сучасного світу, з легкістю увійшла в кожен дім зі сторінок книг і екронізацій творів . Через кілька десятиліть з дня написання останньої книги Толкієна цей автор залишається неперевершеним зразком і батьком-засновником для цілого літературного напряму.
Як філолог Дж. Р. Р. Толкієн надавав велике значення мові. «Створення мов - це основа всього. Скоріше, «оповіді» потрібні мені для того, щоб з'явився світ, відповідний для їх мов, ніж навпаки. Спочатку приходить ім'я, а історія слідом. Хотів би я написати її мовою ельфів »(цитата з листа Толкієна до американських видавцям Houghton Mifflin Co).
Ельфи, описані автором, стали квінтесенцією етичних та естетичних уявлень Толкієна про прекрасну істоту, яка страждає не від фізичного болю, а від тонкості і сили емоційних переживань, яку емоційно може погубити несправедливість і моральна потворність навколишнього світу.
Через свої творіння Толкієн сподівався змінити негативні явища свого часу, він вірив, що твори людської фантазії, втілені результати духовних шукань не тільки відображають відому нам реальність, але і трансформують її: «Я не думаю, що взагалі хтось із нас розуміє силу великих легенд ... Але матерія міфів - вибухова речовина: то жевріє ледь, зігріваючи душу рівним, спокійним теплом; а то раптом, отримавши певний імпульс, вибухає, ламає порядок навіть в реальному світі», - написав він у своїй незакінченій повісті«Записки клубу «Думка».
Нагадаємо, що продовжити знайомство зі спадщиною Дж. Р. Р. Толкієна можна буде на третій лекції Дмитра Бадаєва, яка пройде в галереї «Мистецтво Слобожанщини» 24 липня 2014 з 17.00. Тема лекції: «Смертні народи Арди».
Текст: Аліна Шелковіна